БЛОГ / Вплив війни на психіку людини
«Чому замало сил? Я хочу, щоб усе було як раніше!» Якщо ви постійно собі це кажете, ця стаття саме для вас.
Давайте подивимось на самопочуття, в якому українці знаходяться останнім часом, з точки зору нейропсихології. Мова піде про зміни, що відбуваються у роботі мозку та організмі людини в цілому у стані хронічного стресу.
1. Пам’ять та обробка інформації
Гіпокамп – це частина мозку, яка відповідає за навчальні процеси та процеси пам’яті. Саме ця структура головного мозку є дуже чутливою до стресу. Зараз в нас гіпокамп зменшений і працює в економ-режимі. Тобто виділення важливих частин з потоку інформації, запам’ятовування, а також перекладання нових епізодів з короткострокової пам’яті у довгострокову: все відбувається у нашій голові в півсили.
Читання книжок, аналітика даних по потрібній для вас темі, планування, пріоритизація: це дається дуже важко. Бо ви не можете вільно, як до війни, оперувати всім обсягом своєї пам’яті. Ретроспективи, роздуми, масштабування, опрацювання та впровадження ідей – процеси, які вимагають концентрації та енергії. А мозок у стресі вже два рочки і йому потрібна відпустка, чи хоча б повноцінні вихідні.
Що робити?
Можете нічого не робити. Тоді ви відчуєте стан «вимкнення» - це коли вже пообіді ви взагалі не можете думати та працювати, бо пам’ять переповнена і доступ до неї блокується задля енергозбереження системи. Нарешті ви вимушені йти спати, гуляти, займатись спортом. Так, треба давати собі інформаційний відпочинок, а не скролити новини цілодобово!
2. Емпатія та пасивна агресія
Амигдала – ця підкоркова структура мозку бере участь у формуванні емоцій, як позитивних так і негативних. Зараз в нас амигдала збільшена, бо ми постійно знаходимось у стані очікування загрози. Саме ця ділянка розподіляє сигнали бий-біжи-завмри по всьому тілу для того, щоб зберегти нам життя. Також вона генерує стимули, що відповідають за відчуття страху, тривоги та гніву.
Психіка постійно зайнята скануванням зовнішнього середовища (сирени, гучні звуки, поведінка людей навколо). Чи треба казати про те, що сил на опрацювання робочих завдань стає менше. Якщо ви мати і всю ніч притискали до себе дитинку в укритті, то яка з вас буде енергійна працівниця вранці?
Гадаю, ви помітили, що оточення демонструє все менше емпатії. Ні, друзі не стали поганими людьми і не змінили відношення до вас. Просто постійний вплив стресу на префронтальну кору головного мозку викликає супутні зміни у вигляді пасивної агресії. Дратівливість, скептицизм, опір, ігнорування – закономірна реакція на довготривалий стрес.
Що робити?
3. Мотивація
Ось і добралися до відповіді на питання «Чому замало сил?» Тому що система вироблення дофаміну та інших гормонів щастя теж пригнічена. Тваринка бачить морквину, але бігти за нею вже не буде. Точніше, буде бігти, але лише у випадку, якщо це врятує їй життя, вирішить нагальну проблему чи надасть щось надважливе.
У мозку людини є петля зворотного зв’язку яка відповідає за прийняття рішень. Тобто на кожну пропозицію ми реагуємо опрацюванням вхідного запиту і вирішуємо, чи будемо виділяти ресурс для досягнення цілі, чи ні. Нагадаю, що наразі психіка турбується про власну безпеку і ресурс в неї обмежений.
Що робити?
Все ще вимагаєте від себе ефективності як за мирних часів? Тоді перечитайте цей текст ще раз і ставайте на шлях адаптації до нових умов.
Авторка: Таїсія Мешкурова Grow Group Сonsulting.
При копіюванні статей посилання на першоджерело обов'язкове http://www.grow-group.com.ua/